wp_ My Ukraine » Blog Archive » Путін з Януковичем – 100% дерибан України
Thursday, December 12th, 2013 | Author:

Тетяна Чорновол

13 грудня 2013, 01:44

В перші два роки Президенства Віктор Янукович мав полюбовні стосунки з Володимиром Путіним. Я вирішила повторно надрукувати своє дослідження, яке красномовно демонструє ціну цієї дружби для українців. Це дослідження зроблене до Майдану, в той час, коли Янукович публічно заявляв про євроінтеграційні наміри. І результати цього дослідження особисто мене переконали в нещирості його публічних заяв. У підсумку виявилося, що я була права. Нині це дослідження цікаве тим, що дає глибше розуміння, що нас може чекати у Митному Союзі.

Олександр Янукович має амбіції на Президенство. А як інакше, якщо кілька років поспіль його називають принцом-спадкоємцем? І віку він вже президентського – в цьому році старшому сину Януковича виповнилося 40 років.

Для чоловіків це пік розквіту сил, але до цього додається болісна реакція на успіхи молодших.

Отож супернову зірку вітчизняного бізнесу гризе черв’ячок самолюбства, що Арсеній Яценюк, якому лише 39 вже реальний кандидат в Президенти України.Тому, щоб реалізуватися Саша працює, як віл.

Експертів дивує з якою маніакальною жадібністю відбувається первинне накопичення капіталу Сім’єю. Хоча логіка тут проста – Олександру треба дуже багато ресурсів, щоб звести золотий трон династії Януковичів. І він вже в стані заплатити надвисоку ціну. Схоже на те, що розміри “сімейних” статків, якби вони були відомі, дозволили би бренду “Янукович” претендувати на місце в першій сотні світового Форбса.

Тому 2015-рік Сім’єю розглядаються, як вибори батька, а ось 2020 рік обіцяється старшому сину.

Отож у Віктора Януковича своя тактика і стратегія, як виграти вибори 2015, у Саші своя, як виграти вибори 2020.

Саші потрібна Москва, а Москві в свою чергу об’єктивно цікавий Саша. Кремль вже давно розглядає старшого амбіційного сина Януковича окремо від Януковича-батька.

В підтверджені цих висновків, автор пропонує читачам ознайомитися з публікацією в “Дзеркалі тижня” дуже цікавого кремлівського документу для внутрішнього користування під красномовною назвою: “О комплексе мер по вовлечению Украины в евразийский интеграционный процесс”.

В цьому документі йдеться про те, що задля залучення України в Євразійський союз Кремль мусить організувати тиск на українського Президента, цитую, “від ближайшего окружения Януковича, включая его семью”. І далі цитата: “Важнейшее значение имеет оказание воздействия на бизнес семьи Президента (Александр Янукович) с целью создания и усиления зависимости этого бизнеса от российских структур”.

Яким чином? Документ теж дає на це відповідь: “целесообразно привлечь бизнес-структуры, использующие кредитные ресурсы российских государственных банков на Украине (ВЭБ, ВТБ, Сбербанк РФ). (До речі, державні російські “Внешекономбанк” та “Внешторгбанк” не лише основні агенти Кремля на зовнішніх ринках, це установи, які небезпідставно називають “Путін-банками”. Недарма між двома останніми президенствами Володимир Путін обіймав посаду голови наглядової ради ВЕБу).

Сказано – зроблено. Паралельно до появи кремлівської “інструкції” “сімейна” фірма ТОВ “Прем’єр-лізинг” за якою стоять гроші ВЄБ та ВТБ-банку виграла тендери на “Укрзалізниці” на загальну суму 28 млрд. грн. Мова йде про постачання в лізинг в основному російських електровозів. Ця структура певно стане найбільшим посередником у царині розпилу бюджетних тендерів за всю історію України.

Бо спільний бізнес Януковича-Путіна завжди гарно починався та погано закінчувався для України. Одним словом -“дерибан”. А щоб не бути голослівною навожу конкретні приклади.

Хліб для Путіна

Джерела доходів новоспеченого мільярдера Олександра Януковича широкі та різноманітні та головним є державний бюджет України, який витікає в кишені Сім’ї через тендерні закупівлі.

Зазвичай від фірм, які виграють тендера від 1 млрд. грн. ниточки тягнуться до Сім’ї: тобто ми виходимо або на “Міжгір’я” або фірми Саші Януковича – “ДРФЦ”, “МАКО”, кримську дачу Януковича тощо… Також до 2012 року “сімейними” перемогами можна було вважати виграші у тендерах фірм з бізнес-павутиння Юрія Іванющенка, а нині Сергія Курченка.

В таких тендерах зазвичай проглядається найбільший відкат. А якщо в тендерах промацується окрім зв’язку з Сім’єю, зв’язок з Путіним через ВТБ-банк або Внешекономбанк, то це взагалі повний “безпредел”.

Особливо багато цього “безпределу” було в 2010-2011 роках, коли стосунки між Путіним та Януковичем були полюбовні.

Наприклад в 2010 році єнакіївський клан штучно створив короля хлібного ринку компанію ТОВ “Хлібінвестбуд”. Під назвою “єнакіївський клан” автор має на увазі енакіївське землятство в особі міністра АПК Миколи Присяжнюка (колишнього керівника тепличного господарства шахти “Орджонікідзевугілля” в Єнакієве), який лобіював інтереси цієї фірми в уряді, Юрія Іванющенка (колишнього авторитета з Єнакієве), який курував діяльність цієї структури та екс-керівника автобази “Орджонікідзевугілля” Віктора Януковича, в інтересах якого все це організовувалось.

Адже, якщо мова йде про 2010-2011 рік говоримо: “бізнес Юрія Іванющенка”, маємо на увазі прибутки Януковича. Бо в ті роки, поки професійно не підріс Олександр Янукович Юрій Іванющенко був головним “смотрящим” за бізнесом Сім’ї.

Отже два роки поспіль створений єнакіївським братством ТОВ “Хліб інвестбуд” був епіцентром скандалів на ринку зерна, бо стабільно вигравав мільярдні тендери для наповнення зерном аграрного фонду, отримував більшість квот для продажу зерна закордон та інші преференції від влади. При чому сама фірма зерно не вирощувала. Лише знімала навар за паперовий транзит зерна між виробником та Аграрним фондом, та продавала реальним трейдерам свої квоти. Оборот компанії лише за 2011 рік склав 36 млрд. грн.

Проте, що найбільше вражає – далеко не всі тіньові прибутки зернового рекетира йшли в кишеню Сім’ї, 50% пересилалося на рахунки офшорів близьких до Путіна.

Адже власником приватної частки “Хліб інвестбуду” було ТОВ “Каласар”. А в “Каласарі” долі ділилися 50 на 50. Половина належала Олександру Козирєву (це зіц-головуючий Юрія Іванющенка, отож це була доля Сім’ї, в наступні роки ця доля прикривалася офшорами, що змінювалися), інша половина належала кіпрському офшору Genetechma Finance Limited.

А це вже Владімір Путін. Сайт “Наші гроші” встановив, що кіпрська Genetechma була дочірньою компанією люксембурзької Bel¬¬levue Industries Sarl. Остан¬¬ня, була “донькою” ВАТ “ВЭБ-Лизинг”, що була безпосередньо дочірньою фірмою російського “Внешэкономбанка”. А головою спостережної ради тієї фін¬¬установи на той момент був сам російський пр嬬쒺р-міністр Владімір Путін.

Також в пояснювальній записці до бухгалтерського звіту “ВАТ “ВЭБ-Лизинг” автор знайшла Genetechma Finance Limited в переліку фірм в яких “ВАТ ВЄБ-лизинг” зробила фінансовий вклад. Таким чином на українському збіжжі весь 2010-2011 рік полюбовно паслися, як Янукович так і Путін. Янукович дав можливість Путіну пережити неврожайний 2010 рік, коли в Росії була катастрофічна посуха, пожежі і в диму стояла навіть Москва.

Тому не дивно, що Віктор Янукович так образився на ціну за російський газ.

Путінсько -сімейне гніздо на Кіпрі

“Путінська” Genetechma, на яку текли українські “хлібні” кошти зареєстрована на Кіпрі в місті Нікосія в бізнес-центрі “Кеннеді” в офісі N1087. В цьому офісі зустрічаються також компанії, які є в офіційному списку фірм афільованих з ВТБ-банком. Також там зареєстрована компанія “Укррослізинг санпрайт лімітет”, яка є власником українського ТОВ “Укррослізинг”. В іншому офісі N1703 зареєстрована “ВТБ лізинг Європа лімітет”, яка є власником українського “ВТБЛ” спорідненого з “ВТБ-лізинг Україна”, а також “Торнаторе холдінг лімітед” власник української фірми “Газенерголізинг”.

Всі перераховані офшорки пов’язані між собою не лише спільною адресою, вони всі є в “Пояснювальній записці до бухгалтерського звіту ВАТ “ВЭБ-Лизинг”, серед переліку фірм в які російська компанія зробила фінансові вклади в 2010-2011 роках.

В свою чергу всі українські фірми, які були у власності вище перерахованих офшорів також між собою пов’язані. Зокрема, зіц-директорами з бізнес-угрупування Юрія Іванющенка. (Автор нагадає – говоримо Іванющенко, маємо на увазі Сім’ю).

Також ці фірми поєднує той факт, що всі вони були героями найбільших тендерних скандалів. Ці історії також красномовно характеризують ціну, яку платила Україна за дружбу між Януковичем та Путіним в перші роки його Президенства.

Почнемо з ТОВ “Газенерголізингу”.

“Чорна діра” вуглепрому

За два роки кожне державне шахтоуправління було змушене закупити у ТОВ “Газенерголізинг” послуги з лізингу гірничого обладнання. Загальна сума закупівлі становила 3.5 мільярдів грн.

Найцікавіше, що постачальником обладнання для “Газенерголізингу” згідно рішення суду був реальний виробник -ахметівська НВК “Гірничі машини”. У Ахметова є свої лізингові компанії. Однак, це був кусок не для Ахметова – бюджетні гроші прогнали через енакіївсько-путінського посередника. Чому? Відповідь тут може бути одна – цей проект був реалізований не для того, щоб шахти отримали обладнання, а для того, щоб Путін та Янукович отримали “відкат”.

Показова в цьому плані історія ДП “Макіїввугілля”, яке закупило у ТОВ “Газенерголізинг” найбільше устаткування майже на 650 млн. грн. А на наступний рік, від старості на шахті завалився копр, загинули люди.

Це була по-своєму унікальна аварія. Бо копр завжди на виду, і важко довести його до ручки. А на ДП “Макіїввугілля” довели, бо коштів на ремонт аварійного копру постійно не вистачало. На яке ж тоді необхідніше обладнання витратило кошти “Макіїввугілля”?

Можливо частково відповідь на це питання дає перевірка КРУ зроблена в 2011 році. КРУ встановила, що у державного підприємства “Макіїввугілля” “за рік було знищено (зіпсовано) матеріальних цінностей на 173 млн. грн.”

При корупційних закупівлях часто застосовується схема, коли закупівля якогось обладнання оформлюється тільки на папері. А щоб перевірка не встановила відсутність обладнання на підприємстві бухгалтерія оформлює, що його було зіпсовано.

Автор не має прямих доказів, що ТОВ “Газенерголізинг” постачало фантомне обладнання. Однак підстави погано думати у автора є.

Тому, що в наступній історії мова буде йти про 100% відкат.

Цукор в ролі НЛО

Це історія про цукор від ТОВ “Оіл-рівер”. Це цікава фірма – пташеня того самого єнакіївсько-путінського гнізда, що і “Газенерголізинг” та “Хліб інвестбуд”.

Зокрема, з документу на сайті Мінекономіки автору стало відомо, що 2012 році вона перерахувала 57 млн. доларів на рахунки офшору “Darton management”, який на той момент прикривав “сімейну” долю в компанії ТОВ “Хліб інвестбуд” – короля зернового ринку в 2010-2011 роках.

Також “Оіл-рівер” ниточками спільних засновників пов’язаний з молодшою донькою покійного Василя Джарти Ольгою та донькою міністра АПК Тетяною Присяжнюк, а також компанією, яка з смішні кошти орендувала у “Укрзалізниці” “Майбах” покійного Кирпи, на якому пересувається один з координаторів розгалуженого бізнес- павутиння, що працює на інтереси Сім’ї – Ігор Філіпенко. До речі, він же відомий директор згаданого вище енаківсько-путінського ТОВ “Хліб інвестбуду”.

Ось така “зіркова” фірма.

Тому, коли в 2011 році Аграрний фонд України закупив величезний об’єм цукору у двох споріднених приватних фірм ТОВ “Альбента” та згаданої ТОВ “Оіл-рівер” автор безмірно здивувалася одній деталі – ціна закупівлі

була лише на 10% вище ринкової. Це дуже малий відкат для “сімейної” оборудки. У підсумку автор виявилася права – Сім’я ніколи не краде так мало. Адже в наступному році ревізія виявила в аграрному фонду недостачу 100 тисяч тон цукру на суму 829 млн. грн. Вивітрився саме той цукор за який АФ перерахував кошти ТОВ “Оіл Рівер”. Отже мова йде про 100% відкату.

Від “Оіл Рівер” протягнемо ниточку далі.

Золоті вагони для метрополітену

Партнером ТОВ “Оіл Рівер” в шахрайських схемах цукру для Аграрного фонду була споріднена з нею ТОВ “Альбента”. Директором цієї фірми певний час працював зіц-головуючий з бізнес-угрупування Юрія Іванющенка Олександр Козирев, якого ми вже згадували, як засновника хлібного путінсько-енакіївського “Каласару”. А одним з засновників “Альбенти” було ТОВ “Укррослізинг”.

Останню фірму ми вже згадували вище, бо її офшорний власник “Укррослізинг санпрай лімітед” прописаний у гнізді “Внешекономбанку” та “Внешторгбанку” на Кіпрі.

“Укррослізинг” також прославився в українських тендерах.

Ця фірма виграла тендер на постачання ДП “Київський метрополітен” вагонів за часів уряду Юлії Тимошенко. Однак результати тендеру були розкритиковані КРУ. [URL=http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/58279;jsessionid=65AAEF43033D37E135A018D770486365]Контрольно-ревізійне управління в офіційному документі назвало тендер “оборудкою”.

І треба віддати належне – КРУ вірно підібрала слово. Автор з Єдиного реєстру судових рішень виловила інформацію, що вагони, які завод-виробник продавав по ціні 4 млн. грн. штука, “Укррослізинг” зіпхнуло метрополітену більш ніж вдвічі дорожче по 9 млн. грн. штука. Проте це ще не все. Автоматично це вдвічі збільшило виплати по лізинговим відсоткам. Тобто ціна одного вагону для метрополітену порівняно з заводською збільшилася в чотири рази.

Треба віддати належне: уряд Тимошенко скасував результати тендеру. Однак, коли Президентом став Віктор Янукович метрополітен таки взяв вагони у “Укррослізингу”. Якщо підвести підсумки: посередник заплатив заводу за 61 вагон 204 млн. грн., метрополітен виплачує – 820 млн. грн. “Укррослізингу”.

Отже там, де відкати йдуть, як Януковичу так і Путіну це просто нестерпно для країни.

Плюс держава втратила на податках. Згідно цього судового рішення автору стало відомо, що прокуратура порушувала кримінальна справа проти керівника “Укррослізингу”, який звинувачувався в зменшенні податку на додану вартість в оборудці з вагонами на 60 млн. грн.

Якби у нас була нормальна країна фірму очолювану директором з таким послужним списком на гарматний вистріл не підпустили би до державних замовлень. В Україні шахраю знову довірили вже 28 млрд. грн.!!!! Це п’ять Камазів вщент наповнених стодоларовими банкнотами.

Справа в тому, що директором-шахраєм з “Укррослізингу” був Черніков Андрій Сергійович. Нині ця людина директор ТОВ “Прем’єр- лізинг”.

Коло замкнулося ми повернулися на початок статті! Адже мова йде про фірму, якій залізниця нині довірила оновлення парку електровозів та вагонів на 28 млрд. грн.

Як бачимо між активним сімейно-путінським бізнесом 2010-2011 років і сьогоденням був період затишшя -2012 рік. Це збіглося з охолодженням стосунків Віктора Януковича з Володимиром Путіним. Проте нинішні мільярди для ТОВ “Премєр-лізингу” та кредити російських банків для “Укрзалізниці” та “Енергоатому” свідчать, що Москва відновила співпрацю. А все тому, що Кремль почав розглядати Олександра Януковича, який веде бізнес-справи Сім’ї окремо від його батька.

Подвійні відсотки для Путін-банку

Автор небезпідставно постійно називає ТОВ “Прем’єр-лізинг” проектом Саші Януковича. Ниточка від цієї структури до “Міжгір’я” дуже коротка. ТОВ “Прем’єр-лізинг” в 2011 році була заснована фондом “Стандарт Капітал”. “Стандарт капітал” в свою чергу афільований з ВАТ ЗНКІФ “Домінанта”. Вони були засновані однією особою Данькевичем Богданом Мирославовичем. А також в системі СМІДА можна знайти публічну інформацію, що контактною особою “Домінанти” та “Стандарт капіталу” є одна особа Лютий Володимир Олександрович.

У “Домінанти” в свою чергу мажоритарний акціонер – славнозвісне ТОВ “Танталіт”. Це фірма відома, як власник резиденції “Міжгір’я” в якій живе Президент України Віктор Янукович.

Отже ниточка пов’язаних осіб зв’язала “Прем’єр-лізинг” – “Стандарт-капітал” -“Домінанту”-“Танталіт”-“Міжгір’я” -“Сім’ю”. Як бачимо ланцюжок досить короткий.

До речі, аналогічно до “Домінанти” та “Танталіту” тягнеться ниточка від фірми, що пограбувала іноземного інвестора в історії з Універмагом “Україна” про який автор писала в першій частині.

Отже, якщо коротко і просто – це все Саша. Бо якщо говоримо про політику Януковича, то маємо на увазі Віктора Федоровича, а якщо про сімейний бізнес – його старшого сина Сашу.

А у випадку з ТОВ “Прем’єр-лізинг”, це ще й ВТБ-банк, а отже Владімір Путін.

Коли ТОВ “Прем’єр-лізинг” виграла перший з 28-мільярдного букету тендерів на постачання залізниці вагонів, сайт “Наші гроші” виявив, що сума закупівлі вагонів вдвічі перевищує вартість вагонів, які того ж року купував приватний ахметівсько-сімейний “Лемтранс” також з використанням лізингових схем. Отже “оборудка” з вагонами проста, аналогічна шахрайству з вагонами для метрополітену.

А ось з електровозами все набагато складніше. Певно завдяки прискіпливій увазі журналістів ТОВ “Прем’єр-лізинг” виграло наступні тендера на 22 млрд. грн. з “підозріло” низькою лізинговою ставкою 9.5-13%, також ціна на електровози була близька до заводської.

Спочатку автор вирішила, що інтерес зацікавлених осіб в майбутній приватизації “Укрзалізниці”. Зрештою, відповідний досвід у Януковича є. Залізниця вже працює на Сім’ю. Про це можна прочитати тут

Янукович фактично є власником цілого парку приватних вагонів. А отримав він їх завдяки своєму першому прем’єрству, тоді він особисто підписав постанову уряду, яка легалізувала крадіжку більше 10 тисяч вагонів “Укрзалізниці” у власних інтересах Віктора Федоровича.

Проте схоже Владімір Путін та Олександр Янукович не залишаться і без поточних прибутків.

Автор звернула увагу, що після першої перемоги ТОВ “Прем’єр-лізингу” в тендерах, “Укрзалізниця” почала масово залучати кредитні гроші “Путін-банку” (Російського “Внешторгбанку”). Хоча це “дикі” кредити, адже якщо у інших банків залізниця бере кредити під 12-13% річних, ВТБ-Банк останній рік дав трирічні кредити “Укрзалізниці” загальною сумою 900 млн. грн. зі ставкою 20- 22 % річних.

Якщо цю інформацію поєднати з твердженнями експертів, що за “Прем’єр-лізингом” стоять дешеві кредити ВТБ та ВЕБ банку вимальовується цікава картина. Схоже що залізниця залучає кредитні кошти ВТБ-банку, щоб платити ТОВ “Прем’єр-лізингу” адже власних мільярдів залізниця звісно не має.

У підсумку ми отримуємо, що за одні і ті самі електровози “Путін-банк” (ВТБ) отримує кредитні відсотки і від фірми Саші Януковича і від “Укрзалізниці”.

Отже мова йде про подвійні кредитні відсотки для ВТБ-банку.

Виграш Саші Януковича, як власника “Прем’єр-лізингу”, очевидно полягатиме в тому, що Путін дає йому особливо дешевий кредит. Виграш для Путіна полягатиме в тому, що “Укрзалізниця” бере у “ВТБ-банку” особливо дорогий кредит.

Отже за дружбу Олександра Януковича та Володимира Путіна вкотре заплатить український бюджет.

Знову таки цікавість Олександра Януковича у співпраці з Путіним у лізингових схемах полягає в тому, що завдяки кредитам Путін-банку можна без влізання у власну кишеню накрути масштабність оборудки до мільярдів.

Далі: лізингові схеми довгограючі. Виплачувати “сімейній” фірмі залізниця буде роками. Навіть у випадку, якщо влада зміниться. Адже позаяк в “темі” російські капітали лізинговий договір так просто не розірвати.

Тимошенко сама не вкрала, зате дала вкрасти Януковичу

Подібну практику Сім’я вже має. Зокрема, після другого прем’єрства Януковича уряду Тимошенко дістався у спадок путінсько-сімейний лізинг також електровозів також для залізниці. КРУ встановило, що залізниця втратила мільйони на тій оборудці.

За електровози було переплачено, лізингові відсотки завищені, маржа осіла на рахунках посередника. Фірма, що надавала послуги сублізингу звали ТОВ “Фінансово-промисловий альянс”. Запам’ятайте цю назву. (Ця фірма виконувало роль прокладки між “Укрзалізницею” та лізингодавцем “ВТБ-лізинг Україна”. Знов так само ВТБ!!!!).

Ця “прокладка” ТОВ “Фінансово-промисловий альянс” пов’язана з відомими фірмами Юрія Іванющенка та Антона Пригодського. А ще цікавіше, що ТОВ “Фінансово-промисловий альянс” фігурує у схемах по яким виводилися на ліво гроші рефінансування “Родовід-банку” під час прем’єрства Тимошенко.

Знов таки Іванющенко та Пригодський в ті часи, поки ще не виріс Саша Янукович, були тими особами, що обслуговували особисту кишеню власника “Міжгір’я”. Отже гроші рефінансування “Родовід-банку” вкрала не Тимошенко. І в партійну касу БЮТу ці кошти також не попали.

Зате виходить, що через “Родовід” Тимошенко своїми руками профінансувала переможну Президентську компанію Януковича. А отже Тимошенко сама профінансувала своє ув’язнення.

А все через ігнорування очевидної корупції серед членів своєї команди, через інтеграцію в цю команду різних сумнівних агентів Юрія Єнакіївського типу депутата Шепелева.

Золотий трон Януковича

А тепер висновки.

Головний висновок – Саша Янукович хоче перемогти на Президентських виборах 2020 року.

Позаяк Януковичі небезпідставно вважають, що вибори можна купити, Саша Янукович розвернув бурхливу діяльність зі самозбагачення.

Навіть в тому невеликому переліку “оборудок” з тендерними коштами, що перерахувала автор фігурують, погодьтесь, досить пристойні суми.

А оцінити приблизний об’єм гаманця Президентського сина нам допоможе СБУ.

11.04.2013 голова СБУ Олександр Якименко направив на ім’я прем’єр-міністра України Миколи Азарова лист N149 в якому зазначалося, що збитки від корупції при держзакупівлях щорічно становлять 35-52 млрд грн, що становить 10-15% витрат держбюджету.

Левову частину закупівель “від мільярду” нині виграють фірми близькі до власника “Міжгір’я”, це означає, що СБУ нам показало приблизний заробіток Сім’ї. Фактично тіньове багатство Саші Януковича.

Навіть якщо ми скромно поділимо цифри СБУ навпіл і помножимо на кількість років Президенства Януковича виходить, що, як мінімум, 10 млрд. доларів вже є в їх гаманці. І це лише тендера, а є ще рейдерства чужого бізнесу, вугільні схеми, залізниця, приватизація за копійки, безмитне ввезення палива тощо.

Отже щоб купувати голоси на виборах Олександр Янукович вже заробив.

Однак всіх не купиш, в Україні достатньо ідейних виборців. І найкраще спрацьовує на виборах геополітична ідея.

У випадку з Сашою вона може бути єдина -проросійська.

Адже спадкове президенство просто не можливе в Європі, це азіатський шлях. Це розуміє і Олександр Вікторович Янукович і Володимир Володимирович Путін.

Отже Віктор Янукович йде в ЄС тимчасово. І чи далеко ми так зайдемо в Європу, якщо батько і син просто грають роль хорошого і поганого поліцейського?

Отже є лише один варіант зберегти курс в ЄС – не допустити другого терміну Януковича.

 

Source:  http://blogs.pravda.com.ua/authors/chornovol/52aa4a643d2cf/

You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. Both comments and pings are currently closed.

Comments are closed.